Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Черниш Ю$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Мальцева І. Р. Принципи визначення надійності програмного забезпечення через використання точностної теорії [Електронний ресурс] / І. Р. Мальцева, Ю. О. Процюк, Ю. О. Черниш, М. Г. Тищенко // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2013. - № 3. - С. 56-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2013_3_16 | |||
| 2. | 
Овсянніков В. В. Аналіз каналів витоку мовної інформаціїволоконно-оптичними лініями зв’язку, що проходять через об’єкти інформаційної діяльності [Електронний ресурс] / В. В. Овсянніков, С. А. Паламарчук, Н. А. Паламарчук, Ю. О. Черниш // Збірник наукових праць [Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут”]. - 2013. - Вип. 2. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviti_2013_2_10 | |||
| 3. |
Штонда Р. М. Аналіз моделей та методів вбудовування даних у зображення [Електронний ресурс] / Р. М. Штонда, Н. А. Паламарчук, Ю. О. Черниш, О. В. Станович // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2015. - № 1. - С. 140-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2015_1_25 | |||
| 4. |
Овсянніков В. В. Аналіз нормативно-правових та організаційно-технічних аспектів забезпечення інформаційної безпеки [Електронний ресурс] / В. В. Овсянніков, С. В. Дехтяр, С. А. Паламарчук, Ю. О. Черниш, О. В. Шемендюк // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2015. - № 3. - С. 187-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2015_3_35 | |||
| 5. | 
Охотнікова О. М. Сучасні аспекти зовнішньої протизапальної терапії атопічного дерматиту у дітей [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Н. Ю. Яковлева, Ю. Р. Черниш // Современная педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_2_19 Мета роботи - оцінка ефективності і безпечності поєднаного застосування для зовнішньої терапії кремів преднікарбат і синтетичного таніну - фенол-метаналю сечовини поліконденсату у лікуванні загострення атопічного дерматиту у дітей. Під спостереженням знаходилися 50 дітей віком від 1-го до 12-ти років з атопічним дерматитом (АД) у стадії загострення шкірного процесу різного ступеня тяжкості. У дітей із легкою локалізованою формою АД, які отримували монотерапію кремом синтетичного таніну, уже до 7-го дня лікування відбулося виразне клінічне поліпшення. На тлі поєднаного лікування дітей кремами преднікарбату і синтетичного таніну, а також у разі терапії кремом преднікарбату та зволожувальним кремом у режимі ступінчастої терапії відмічено виразну позитивну динаміку шкірного процесу та зменшення об'єктивних симптомів уже у перші дні лікування. Зроблено висновки, що поєднане застосування кремів преднікарбат і фенол-метаналю сечовини поліконденсату підвищує ефективність протизапального лікування АД, що надало можливість скоротити тривалість використання топічних глюкокортикостероїдів і знизити ризик появи негативних реакцій у дітей із середньоважким та важким перебігом шкірного процесу. | |||
| 6. |
Бондаренко Л. О. Основні інноваційні напрямки розвитку системи зв'язку Збройних сил України [Електронний ресурс] / Л. О. Бондаренко, О. Б. Плугова, І. В. Цимбал, Ю. О. Черниш // Збірник наукових праць [Військового інституту телекомунікацій та інформатизації]. - 2016. - Вип. 1. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviti_2016_1_4 | |||
| 7. | 
Охотнікова О. М. Фактори ризику розвитку і патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоровье ребенка. - 2016. - № 8. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_8_16 В огляді літератури наведено сучасні погляди на фактори ризику розвитку, етіологію та патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей. Розглянуто механізми розвитку окремих форм гастроінтестинальної харчової алергії. | |||
| 8. | 
Баженова О. В. Зовнішня державна заборгованість: ризики для економіки України [Електронний ресурс] / О. В. Баженова, Ю. М. Черниш // Інвестиції: практика та досвід. - 2017. - № 5. - С. 26-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2017_5_7 | |||
| 9. | 
Баженова О. В. Акумулювання зовнішнього державного боргу України: сподівання на зростання економіки чи занепад (емпіричні аспекти) [Електронний ресурс] / О. В. Баженова, Ю. М. Черниш // Бізнес Інформ. - 2017. - № 3. - С. 237-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_3_39 Досліджено вплив зовнішньої державної заборгованості України на основні її макроекономічні показники. Аналіз проведено за допомогою функцій імпульсної реакції зазначених показників та зовнішнього державного боргу на основі побудови векторних авторегресійних моделей (VAR). Здійснено порівняння одержаних результатів з результатами симуляцій динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги щодо впливу зовнішнього державного боргу. Визначено, що позитивний шок зовнішнього державного боргу має значний вплив на зростання державних видатків. Доведено, що найбільш суттєвим є взаємовплив зовнішнього державного боргу, обсягу іноземних інвестицій та сукупних витрат на споживання. Проте взаємозалежність між зовнішнім державним боргом, інфляцією та курсом національної валюти є незначною. Це підтверджується реальними тенденціями в українській економіці останніх років, коли суттєва інфляція та девальвація національної грошової одиниці жодним чином не зменшують попит держави на зовнішні запозичення. Ці результати кореспондуються з висновками, одержаними на основі побудови динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги. | |||
| 10. |
Охотнікова О. М. Ефективність пробіотичної терапії гастроінтестинальної форми харчової алергії в дітей [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 5. - С. 562-568. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_5_4 | |||
| 11. |
Черниш Ю. Р. Клінічні прояви гастроінтестинальної форми харчової алергії у дітей і підходи до її діагностики [Електронний ресурс] / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 5. - С. 611-622. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_5_11 Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив'янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4 - 6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення.Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив'янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4 - 6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення. | |||
| 12. |
Черниш Ю. Р. Сучасні особливості ведення дітей із гастроінтестинальною формою харчової алергії [Електронний ресурс] / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 2. - С. 215-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_2_13 Харчова алергія вражає багато мільйонів людей, призводить до зниження якості життя людини та суспільства загалом, а в деяких випадках може призвести до фатальних наслідків. На сьогодні багато уваги приділяється дослідженням, що спрямовані на розробку оптимальних профілактичних заходів для зменшення поширеності харчової алергії. До недавнього часу вважалося, що для профілактики харчової алергії доцільне уникнення найпоширеніших харчових алергенів під час вагітності і грудного вигодовування. Однак існують дані про те, що ранній вплив потенційних харчових алергенів може зменшити ризик розвитку відповідної алергії. Рекомендовано уникати дієтичних обмежень, зокрема введення твердих продуктів, після 4 - 6 місяців життя навіть для дітей із високим ризиком розвитку алергічних захворювань. До загальних напрямів управління харчовою алергією відносять заходи, що спрямовані на лікування гострих реакцій, та заходи, що спрямовані на мінімізацію ризику появи таких реакцій у майбутньому, так звані довгострокові стратегії (зміни раціону харчування, освітні заходи, фармакологічні та нефармакологічні заходи). Розглянуті підходи до ведення дітей з окремими формами гастроінтестинальної харчової алергії. На сьогодні елімінаційна дієта в комбінації з терапією системних реакцій, викликаних харчовими алергенами, залишається стандартним заходом у веденні таких пацієнтів. Головним підходом у первинному лікуванні IgE-опосередкованої гастроінтестинальної харчової алергії вважається уникнення вживання відомих харчових тригерів. Топічні глюкокортикостероїди залишаються препаратами першої лінії в лікуванні еозинофільного езофагіту. існує багато спірних питань щодо ведення дітей із не-IgE-опосередкованою гастроінтестинальною харчовою алергією. Відмічається нагальна потреба в проведенні численних нових досліджень, спрямованих на розроблення ефективних лікувально-профілактичних заходів для ведення пацієнтів із цією поширеною і складною проблемою - харчовою алергією. | |||
| 13. |
Пеньков В. І. Методи та засоби протидії шкідливому програмному забезпеченню [Електронний ресурс] / В. І. Пеньков, Р. М. Штонда, О. М. Гук, І. Р. Мальцева, Ю. О. Черниш // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2017. - № 2. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2017_2_12 | |||
| 14. |
Штонда Р. М. Стратегічні комунікації, досвід партнерів забезпеченням [Електронний ресурс] / Р. М. Штонда, Ю. О. Черниш, Ю. О. Процюк, І. Р. Мальцева // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2018. - № 1. - С. 155-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2018_1_28 | |||
| 15. |
Шкарлат О. О. Захист інформації в автоматизованих системах суб’єктів охоронної діяльності [Електронний ресурс] / О. О. Шкарлат, Р. М. Штонда, Ю. О. Черниш, М. В. Сулімовська // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2018. - № 2. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2018_2_4 | |||
| 16. | 
Черниш Ю. Р. Респіраторні прояви харчової алергії у дітей перших 6 років життя [Електронний ресурс] / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Астма та алергія. - 2016. - № 1. - С. 69-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2016_1_17 | |||
| 17. |
Овсянніков В. В. Підходи до формування вимог з ідентифікації та автентифікації в автоматизованих системах військового призначення [Електронний ресурс] / В. В. Овсянніков, Н. А. Паламарчук, С. А. Паламарчук, Ю. О. Черниш // Збірник наукових праць [Військового інституту телекомунікацій та інформатизації]. - 2019. - Вип. 3. - С. 66-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviti_2019_3_10 | |||
| 18. | 
Черниш Ю. О. Аналітика проблематики використання електронних довірчих послуг у збройних силах україни [Електронний ресурс] / Ю. О. Черниш, І. Р. Мальцева, Н. А. Паламарчук // Кібербезпека: освіта, наука, техніка. - 2020. - № 1. - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cest_2020_1_5 | |||
| 19. |
Мальцева І. Р. Кібербезпека – одна з найважливіших складових всієї системи захисту у збройних силах України [Електронний ресурс] / І. Р. Мальцева, Ю. О. Черниш, О. Ю. Чередниченко // Кібербезпека: освіта, наука, техніка. - 2020. - № 1. - С. 85-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cest_2020_1_9 | |||
| 20. |
Мальцева І. Р. Аналіз методик оцінкикіберстійкості критичної інфраструктури [Електронний ресурс] / І. Р. Мальцева, Ю. О. Черниш, В. В. Овсянніков // Кібербезпека: освіта, наука, техніка. - 2021. - № 4. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cest_2021_4_5 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |